Поради психолога

Завдання батьків,
які виховують дитину з особливими потребами:

1. Незважаючи на інвалідність дитини, ставитися до неї як до дитини з особливими потребами, яка вимагає спеціального навчання, виховання і догляду.
2. За допомогою спеціальних рекомендацій, порад та інструкцій дефектолога, соціального педагога, лікаря чи реабілітолога поступово і цілеспрямовано:
- навчати дитину альтернативних способів спілкування;
- навчати основних правил поведінки;
- прищеплювати навички самообслуговування;
- формувати вміння, що допоможуть подолати стреси;
- виявляти та розвивати творчі здібності;
- розвивати зорове, слухове, тактильне сприйняття.
3. Створювати середовище емоційної безпеки:
- дитина має виховуватися в атмосфері любові та добрих стосунків між усіма членами сім’ї;
- слід додержуватися постійного режиму дня;
- треба позбавитися небезпечних речей, предметів, що спричиняють у дитини страх чи іншу негативну емоційну реакцію.
4. Відвідувати групи підтримки і взаємодопомоги, де можна відверто висловлювати свої думки.
5. Батьки повинні навчитися:
- поважати дитину;
- сприймати її такою, яка вона є;
- хвалити й заохочувати до пізнання нового;
- стимулювати до дії через гру;
- розмовляти з дитиною, слухати її, спостерігати за нею;
- не боятися щохвилини за її життя;
- не піддаватися всім примхам і вимогам дитини;
- бути реалістом щодо своїх можливостей;
- підтримувати і допомагати один одному;
- не забувати про себе, ставитися до себе позитивно й розвивати в себе почуття гумору;
- брати тайм – аут.

Основні умови виховання дітей з особливими потребами

1. Здоровий мікроклімат у сім’ї, його тональність і загальна спрямованість.
2. Довіра до інших дітей, надання їм самостійності.
3. Чуйне ставлення дітей до найстарших членів родини – бабусі й дідуся.
4. Єдність усіх вимог дорослих у ставленні до дітей.


Рекомендації щодо виховання

1. Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй прожити власне життя.
2. Дозвольте бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймати її такою, якою вона є.
3. Підкреслюйте її сильні властивості.
4. Не соромтесь виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь – яких обставин.
5. Не бійтеся «залюбити» своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли воно того бажає.
6. Обираючи знаряддя виховного впливу, вдавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.
7. Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність.
8. Намагайтесь впливати на дитину проханням – це найефективніший спосіб давати їй інструкції.
9.Уникайте помилок у вихованні.
10. Не перевищуйте владу у стосунках з дитиною.
11. Не будьте егоїстом.
12. Не будьте ледачими у відносинах з дитиною.
13. Не будьте хвальковитими.
14. Не будьте надмірно принциповими.

Пам’ятайте

- Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.
- Якщо дитина живе у ворожості, вона вчиться агресивності.
- Якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою.
- Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини.
- Якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться приймати інших.
- Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться бути вдячною.
- Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.
- Якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей.
- Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.
- Якщо дитина росте в розумінні, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Заборонені звертання до дитини
1. Ну скільки разів тобі повторювати?
2. Я сказала – зроби!
3. Ти що, не зрозумів?..
4. У всіх діти як діти, а ти…
5. За що мені така кара…
6. Не лізь, коли не можеш зробити…
7. І в кого ти такий вдався?..
8. Невже тобі важко запам’ятати, що…

Необхідні звертання до дитини

1. Давай – но вирішимо разом…
2. Як ти гадаєш?..
3. Мій любий…
4. Це ти добре придумав…
5. Я така вдячна долі, що ти в мене є…
6. Упевнена , що ти зможеш…
7. Тобі добре вдасться…
8. Я завжди знала, що ти розумний…

Організація спілкування в сім’ї
Пам’ятка для батьків

1. Приділяйте велику увагу повсякденному спілкуванню з дитиною.
2. Стежте за власним мовленням.
3. Намагайтесь говорити спокійно, доброзичливо.
4. Не зловживайте словами «повинен», «треба».
5. Говоріть дітям «дякую», «вибач».
6. Давайте можливість дитині не тільки слухати, а й думати, висловлювати власні судження, брати активну участь у спілкуванні.
7. Ненав’язливо поправляйте дитину, яка неправильно промовила слово чи побудувала фразу, причому краще зробити це під час розмови, щоб не переривати спілкування.
8. Формуйте в дітей навички ввічливого спілкування: вміти вислуховувати співрозмовника, з повагою ставитися до його думки.

Виховання в дітей чуйності, ввічливості й поваги до людей
Пам’ятка для батьків

1. Будьте взаємно уважними, чуйними, уникайте сварок і образ.
2. Подавайте дітям приклад такого ставлення до сусідів, колег по роботі, а також до людей незнайомих, що потребують допомоги.
3. Успіх виховання дітей залежить від поєднання поваги до дітей з вимогливістю до них. Дорослі часто забувають про те, як вони поводилися в дитинстві, які інтереси й сумніви сповнювали їхні серця. Вмійте поставити себе на місце дитини. Поважайте в ній людину, цікавтеся її успіхами й невдачами. Поважаючи дитину, не забувайте про вимогливість. Поважати – не означає потурати!
4. Вправляйтеся зі своїми дітьми у гуманних вчинках. Організуйте їхнє життя так, аби вони у справах могли виявляти турботу про менших і допомагати старшим (правильний розподіл домашніх обов’язків), щоб вони були готові допомогти своєму товаришеві, бути ввічливими з сусідами і знайомими.

Кiлькiсть переглядiв: 463